МЕЗОТИМПАНІТ лікування у Харкові PHD.MD.KARCHINSKYI

Періодичні гнійні виділення з вуха? Вас це турбує вже не один рік? Відзначаєте зниження слуху на одне вухо? При попаданні води у вухо часто виникає загострення гноєтечі?

Причиною цих симптомів може бути хронічний середній гнійний отит - мезотимпаніт!

Для вирішення даної проблеми Вам необхідно записатися на прийом до ЛОР лікаря в Харкові.

Вам зможе допомогти доктор Карчинський Олександр Олександрович, лікар з великим досвідом і професіоналізмом!

У нашій клініці з успіхом застосовуються сучасні методи лікування хронічного середнього гнійного отиту, різної форми перебігу та ступеня тяжкості:

1. Консервативне медикаментозне лікування

2. Місцеве безопераційне лікування, з використанням мікроревізійної техніки під контролем ендоскопа

4. Хірургічне лікування хронічного середнього гнійного отиту-мезотимпаніта:

• Мірінгопластика;
• Лазерна редукція грануляційної тканини барабанної порожнини;
• Радіохвильова редукція грануляційної тканини барабанної порожнини;
• Видалення поліпа зовнішнього слухового проходу.

5. Комбіноване лікування хронічного середнього гнійного отиту - мезотимпаніта.

Завжди будемо раді Вам допомогти!

З повагою,

Лік. Карчинський О.О.

Хронічний середній гнійний отит - мезотимпанит: діагностика, лікування в Харкові!

Що таке мезотимпаніт?

Що таке мезотимпаніт знає далеко не кожен. Це запальне захворювання, що супроводжується гнійним процесом хронічного характеру. Розвивається в порожнині середнього вуха. Для мезотімпаніта характерно періодична гноєтеча з одного вуха, в середньому 1-2 епізода загострення протягом року, зниження слуху, відчуття шуму у вухах, симптоми інтоксикації, вестибулярні порушення зрідка, біль у вусі в період загострення, тощо. Лікування завжди ґрунтується на прийомі антибактеріальних препаратів.

Що собою являє хвороба?
Мезотимпаніт вуха характеризується ураженням середнього і нижнього відділів барабанної перетинки, перфорацією, гіперемією, виділенням гнійного ексудату з органів слуху. Дана хвороба - одна з різновидів отиту в хронічній формі. Запалення, що розвивається при захворюванні, поширюється лише на слизові оболонки. Тому, якщо при мезотимпаніті лікування почати своєчасно, то прогноз буде завжди сприятливим. Тільки вчасно розпочата терапія допоможе протистояти розвитку ускладнення у вигляді повної втрати слуху, ураження кісткової тканини, розростання грануляції, поліпів і скоротити, або зовсім звести нанівець, загострення.

Мезотимпаніт код по МКБ має наступний - Н66.1: «Туботимпанальний гнійний середній отит хронічного характеру».

Захворювання може викликати важкі ускладнення. Відсоток смертей при тривалому перебігу і ігноруванні симптоматики хвороби варіюється в межах 15-25%.

Рідко, але зустрічається в медичній практиці двосторонній мезотимпаніт - хронічний або гострий. Розвивається в результаті поширення інфекції на інше вухо. У більшості випадків хвороба носить односторонній характер - правобічний, лівобічний мезотимпаніт.

Причини
Мезотимпаніт вуха - це захворювання, яке розвивається внаслідок переходу загостреного гнійного отиту в постійну, або хронічну форму. При цьому відбуваються некротичні зміни в слизовій оболонці внутрішнього вуха. Основними винуватцями інфекційного процесу є бактерії:

• стафілокок і псевдомонади - у 80% випадків;
• грампозитивні - пептококки, пептострептококки, бактероїди;
• грамнегативні - клебсієли, протеї.

У 10% випадків хронічний гнійний мезотимпаніт викликають грибки роду кандида, Аспергилл.

Існують кілька факторів, які є провокаторами запалення слизової оболонки барабанної перетинки. Ось основні з них.

• Інфекції в носоглотці.
• Гострий і хронічний отит.
• Захворювання носоглотки, не пов'язані з інфекцією. У цю групу входить викривлення носової перетинки, розростання аденоїдів, пухлин, а також інші стани, які перешкоджають дренажній функції євстахієвої труби, заважаючи гнійному ексудату виходити з барабанної порожнини.
• Цукровий діабет. Захворювання є основним чинником, що викликає гнійний мезотимпаніт. Відсутність імунітету зменшує опірність клітин перед бактеріальною і грибковою мікрофлорою.
• Іммуннодефіцитний стан. Недостатнє вироблення антитіл сприяє розмноженню бактерій. До важких імунодефіцитних станів відносять останні стадії раку, СНІД, тощо.
• Аномальна будова щелепно-лицьового апарату. Сприяє перекриттю отвору слухової труби, що не дає можливості гною вийти назовні.
• Часті ГРВІ.

Хвороба розвивається внаслідок попадання бактерій:

1. ендогенних шляхом - це означає, що мікроби проникли безпосередньо в саму барабанну порожнину з вушної раковини при переохолодженні або в процесі плавання;

2. екзогенних шляхом - бактерії проникли в барабанну порожнину через слухову трубу з вогнищ інфекції: синусит, тонзиліт, карієс.

Крім того, розвиватися хронічна форма захворювання зліва і справа (а також з двох сторін) може під впливом таких чинників:

• неправильно виконана гігієнічна процедура, яка призводить до пошкодження барабанної перетинки;
• неналежне проведення медичних заходів;
• травмування обличча і черепа;
• лімфаденіт;
• недотримання правил гігієни слухових органів;
• механічні травми вух;
• регулярне і тривале переохолодження;
• хвороби кісткової системи.

Однак, найбільше хронічний мезотимпанит вражає людей з ослабленим імунітетом.

Клінічна картина

Хронічний мезотимпаніт, лікування якого має бути комплексним, загострюється, як правило, після перенесення вірусної інфекції, переохолодження, проникнення води в порожнину вуха.

Першою ознакою, що характеризує розвиток патології, є одностороння закладеність вуха. Двосторонній хронічний мезотимпаніт (що це за хвороба, зазначено вище) характеризується розвитком гнійного запального процесу відразу в обох слухових органах. У деяких хворих спостерігається зниження слуху з кожним наступним загостренням.

На розвиток запального процесу вказує виникнення інтоксикаційних ознак у вигляді:

• підвищення температури тіла до 39ͦС;
• головного болю;
• сонливості;
• загальної слабкості;
• нездужання.

Крім того, свідчити про те, що хронічний правобічний мезотимпанит, рівно як і лівобічний, переходить в стадію загострення, Можуть виділення з вуха. Вони мають різний характер - від незначної кількості прозорого слизу до рясного гнильного секрету. Можуть відзначатися незначні кров'янисті виділення при кровоточивості поліпів.

Також при захворюванні спостерігаються:

• закладеність ураженого вуха;
• біль, дискомфорт;
• шум, що нагадує гул (при серйозному пошкодженні барабанної перетинки);
• свист, писк, дзвін;
• тупі головні болі, що віддає в потилицю і скроню.

Не рідко спостерігаються вестибулярні порушення у вигляді запаморочення, дезорієнтації, порушення стійкості. З'являються зазначені ознаки в основному після фізичного навантаження, нахилах тулуба, голови, різких поворотах. Рідко симптоми відзначаються у хворих в стані спокою.

У яких стадіях протікає захворювання вуха?

1. Гостра. Дана стадія характеризується виразністю симптомів - ознаки інтоксикації, виділення гною, біль.

2. Прихована стадія. Симптоми мезотимпаніта практично повністю відсутні. Можлива легка слабкість, стомлюваність.

3. Ремісія. У цій стадії перетинка заростає сполучною тканиною. Слух на короткий проміжок часу відновлюється, гній випливає в незначній кількості.

Мезотимпаніт - це захворювання, яке має хронічний і тривалий перебіг. Загострення виникають після перенесення інфекційних захворювань.

Варто зазначити, що прогноз при хронічній формі в основному сприятливий. Але тільки в разі своєчасного лікування. Тривала відсутність медикаментозної терапії призведе до ускладнень. Їх ділять на 2 групи:

Що розвиваються всередині черепа. Менінгіт, енцефаліт, абсцес мозку. Обумовлені поширенням бактеріальної мікрофлори на мозкові оболонки.

Що не зачіпають внутрішню порожнину черепа. Парез лицьового нерва, мастоїдит, лабіринтит, нейросенсорна туговухість.

Диференціальний діагноз епі- і мезотимпаніта

Епітимпаніт і мезотимпаніт відмінності мають істотні. Незважаючи на те, що обидва захворювання розвиваються в середньому вусі, широта осередка ураження у них різна. Відмінність мезотимпаніта від епітимпаніта полягає в тому, що для першого характерно зачіпання лише слизової оболонки барабанної порожнини з одночасним виділенням гнійного секрету, що не має запаху. Перфорація тут не досягає кісткового кільця. Епітимпаніт же вражає не тільки слизову, а й кістки, з поширенням навіть на соскоподібний відросток. Виділення при цьому мають смердючий запах.

Епітимпаніт і мезотимпаніт володіють ще однією відмінністю. На відміну від першого, у другого прогноз більш сприятливий. Епітимпаніт набагато складніше піддається лікуванню. Крім того, тут висока ймовірність формування пухлинного процесу. Руйнування кісткової тканини відбувається дуже повільно і, часом, без будь-яких симптомів. У цьому полягає особливість і підступність епітимпаніта.

Діагностика

Діагностика захворювання починається із зовнішнього огляду в кабінеті отоларинголога і опитування пацієнта. Після вислуховування скарг і збору анамнезу здійснюється інструментальна діагностика, в ході якої спостерігаються патологічні зміни в барабанної перетинки. Основним методом тут є отоскопія. За допомогою даної процедури доктор виявить наявність отворів в натягнутій частині барабанної перетинки, з якої випливають гнильні маси.

Іншими способами діагностики мезотимпаніта є наступні.

Отоендоскопія. Дозволяє виявити наявність склеротичних бляшок, зміни в слизових оболонках, гнійне розчинення кісткових структур, тощо.
Камертональне дослідження.
Комп'ютерна томографія допомагає виявляти ураження слизової середнього вуха, наявність рубців, деформацій середнього вуха, каналу лицьового нерва. В якості додаткових заходів призначається магнітно-резонансна томографія.

Лікування

Перш за все, варто відзначити, що терапія повинна бути комплексною. Ось основні методи лікування патології.

• Антибактеріальна терапія.
• Препарати, що розріджують гнійний ексудат.
• Якщо причиною захворювання стала грибкова інфекція, лікар призначає препарати місцевої дії з протигрибковим ефектом.
• Прийом протизапальних препаратів.
• На розсуд ЛОР лікаря призначають імуномодулюючу терапію.
• Для зняття набряку рекомендуються антигістамінні препарати.
• Вітамінні комплекси.
• Хворим з викривленням носової перетинки потрібна корекція.
• При інфекційних вогнищах слід санувати патологічну область. Аденоїди вимагають видалення.
• При закладеності носа призначаються судинозвужувальні препарати.
• Антисептики.

Туалет вуха при мезотимпаніті полягає в наступному: перед кожним закапуванням потрібно очищати слухові проходи від серозного і гнійного вмісту, корок.

У комплексі з медикаментозним лікуванням призначаються фізіопроцедури.

При мезотимпаніті оперативне лікування рідко проводиться. Хірургічне втручання здійснюється, якщо консервативна терапія не дала позитивних результатів. В ході операції видаляються поліпи, грануляції.

Прогноз при захворюванні сприятливий, за умови своєчасного звернення до ЛОР лікаря в Харкові. При своєчасному лікуванні можливо попередити розвиток ускладнень у вигляді приглухуватості і сепсису тканин. Профілактика патології полягає в правильному і раціональному харчуванні, вживанні заходів по зміцненню імунітету, правильному лікуванні загострення, видаленні аденоїдів, виправленні викривлення носової перетинки. Крім того, пацієнт повинен раз на півроку проходити профілактичний огляд. Важлива і соціально-побутова реабілітація при мезотимпаніті.

Якщо вам потрібна ЛОР консультація чи лікування цього захворювання, вам необхідно зв'язатися з нами

по телефону, або через соціальні контакти, які вказані на сайті!

НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ОТОЛАРИНГОЛОГА В "DOCTOR ENT"!

Почніть дихати вільно!

Лор лікар в Харкові.

Doctor ENT 2026

ДОДАЙТЕ ВІДГУКИ чи КОМЕНТАРІ